Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 909/1011/14

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника Прокурора Івано-Франківської областіна постановувід 16.12.2014Львівського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Івано-Франківської області № 909/1011/14за позовомПрокурора Косівського району в інтересах держави в особі Косівської районної державної адміністрації доПриватного підприємства "Гош"провнесення змін і доповнень до договору оренди землі від 17.06.2004,за участю представників: позивача - відповідача - Генеральної прокуратури -не з'явився не з'явився Суходольський С.М.ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 (суддя Матуляк П.Я.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Костів Т.С., суддів Марко Р.І., Желік М.Б.), позов Прокурора Косівського району в інтересах держави в особі Косівської районної державної адміністрації (далі - позивач) до Приватного підприємства "Гош" (далі - відповідач) про внесення змін і доповнень до договору оренди землі від 17.06.2004, залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою у справі, Перший заступник Прокурора Івано-Франківської області в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить їх скасувати і направити справу на розгляд господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм ст. ст. 36, 43, 81 ГПК України.

Зокрема скаржник зазначає, що в ході розгляду справи представниками позивача та прокуратури належним чином обґрунтована неможливість подання місцевому господарському суду витребуваного оригіналу договору оренди землі від 17.06.2004 з підстав його відсутності у Косівської районної державної адміністрації, а надана прокурором копія цього документі належним чином засвідчена, про цьому, відповідач, який навіть не доводив невідповідність цієї копії оригіналові, також був зобов'язаний представити суду наявний у нього оригінал договору, втім, цих вимог навмисно не виконав.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2015.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.02.2015 № 03-05/245, у зв'язку з закінченням періоду тимчасової непрацездатності судді Глос О.І. для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.02.2015 №2: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Глос О.І.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.02.2015 № 03-05/273, у зв'язку з відпусткою судді Полянського А.Г. та тимчасовою непрацездатністю судді Глос О.І., для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Яценко О.В.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В вересні 2014р. Прокурор Косівського району звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Косівської районної державної адміністрації з позовом до Приватного підприємства "Гош" про внесення змін до пунктів 2, 4 договору оренди землі від 17.06.2004, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Косівським районним відділом Івано-Франківської регіональної філії "Центру ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.06.2004 за № 040430600045.

Ухвалою від 15.09.2014 Господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі №909/1011/14, призначивши її до розгляду на 30.09.2014, та зобов'язав позивача надати оригінали додатків до позовної заяви (для огляду), така ж вимога викладена судом в ухвалі від 30.09.2014 про відкладення розгляду справи на 30.10.2014.

За змістом ухвали суду від 30.10.2014 вбачається, що відповідач заявив клопотання про витребування у позивача оригіналу договору оренди землі від 17.06.2004 з додатками, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 11.11.2014 та зобов'язано як позивача, так і відповідача подати суду оригінал договору оренди землі від 17.06.2004 з додатками.

Однак, цей документ сторонами не подано, у зв'язку з чим місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Втім, ці висновки попередніх судових інстанцій колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4.9 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш, ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний обґрунтувати дійсну неможливість розгляду спору по суті без витребуваного документі і з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем, об'єктивно оцінивши їх поважність.

Втім, в порушення зазначених вище процесуальних приписів, суд ніяким чином не обґрунтував в чому полягає необхідність подання позивачем суду оригіналу договору за наявності в справі його засвідченої копії, при тому, що ніхто з сторін не ставив під сумнів його справжність, ухвала місцевого господарського суду від 11.11.2014 не містить ні обґрунтувань об'єктивної неможливості розгляду справи без огляду оригіналу договору, ані оцінки поважності причин невиконання як позивачем, так і відповідачем вимог суду.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором до позовної заяви долучено копію договору оренди землі від 17.06.2004, яка засвідчена підписом особи, що виготовила його, із зазначенням її прізвища, ініціалів, посади, а цей підпис скріплений відтиском печатки. При цьому, відповідач не заперечив ні факту укладення саме такого договору оренди, ані невідповідності поданої копії оригіналові.

При цьому, вказуючи на те, що ксерокопія договору не відповідає вимогам Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а відтак є неналежним та недопустимим доказом у справі, попередні судові інстанції не вказали, в чому саме полягає невідповідність оформлення цієї копії зазначеному вище стандарту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зміст наданої прокуратурою копії спірного правочину відповідачем не оспорюється, оригінал договору оренди землі від 17.06.2004, який витребовувався, в т.ч. і у останнього, ухвалою місцевого господарського суду від 30.10.2014, відповідачем не надано, а, отже, залишаючи позовну заяву без розгляду, попередні судові інстанції також не врахували приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України щодо можливості розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, залишаючи позов без розгляду за відсутності правових підстав для вчинення цієї процесуальної дії, господарські суди попередніх інстанцій фактично ухилилися від здійснення судочинства, не забезпечивши розгляд справи.

Враховуючи наведене, постанова апеляційного та ухвала місцевого господарських судів підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника Прокурора Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі Господарського суду Івано-Франківської області № 909/1011/14 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 у цій справі скасувати.

Справу направити на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яценко